Із землею Шосткинщини пов'язані імена багатьох визначних діячів української культури. Найяскравішою зіркою на небосхилі українського красного письменства серед наших земляків сяє ім'я Пантелеймона Олександровича Куліша.

Ідея створення музею нашого славетного земляка виникла у 2005 році під час проведення Загальнонаціонального конкурсу "Українська мова – мова єднання".

Гостем конкурсу був Олександр Лазаревський, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, правнук відомого історика О. М. Лазаревського. У своєму виступі він повідомив, що в його архіві зберігається лист П. Куліша і якщо буде створено музей, він охоче його подарує. Так, з ініціативи та сприяння Шосткинського міського голови М. П. Ноги, завдяки ентузіазму та наполегливості працівників центральної міської бібліотеки ім. Л. Толстого,
11 серпня 2006 року музей гостинно відчинив свої двері для відвідувачів.

Музей Пантелеймона Олександровича Куліша зберігає, вивчає та пропагує літературну спадщину корифея нашої літератури. Сьогодні його фонди нараховують понад 500 експонатів. Експозицію складено таким чином, щоб розкрити всі грані творчості та діяльності П.Куліша: письменника, перекладача, видавця, бібліографа, творця "Граматки", першого біографа та видавця епістолярної спадщини М. Гоголя, критика, фольклориста тощо.

Провідне місце в музеї займає літературно - мистецька експозиція, найбільш численна за кількістю експонатів. Головний акцент зроблено саме на виданнях Кулішевих творів та літератури про нього.

Кожен, хто завітає до музею, побачить копії рукописів Пантелеймона Куліша, прижиттєві видання його творів, перший том творів Шекспіра у перекладі Куліша 1872 року видання, "Біблію" українською мовою, "Чорну Раду" 1927 року та багато інших творів та стародруків.

У наш час відомо біля двох десятків прижиттєвих фото письменника. Деякі з них представлені в експозиції, а ще – портрети осіб із Кулішевого оточення, світлини подружжя Кулішів. У музеї експонуються копії записів з метричних книг про народження П. Куліша та Г. Барвінок, документи про їх життя і творчість, перезнімки малюнків, архівні матеріали. Є карта, яка відображає перебування письменника за кордоном та в Україні.

На почесному місці – перший експонат музею – лист П. Куліша, подарований Олександром Лазаревським. У листі йде мова про те, як родичі Куліша святкували Різдво.

Окрема експозиція присвячена роману "Чорна рада". Цей твір довго йшов до свого читача, долаючи утиски цензури. При написанні П. Куліш користувався історичними джерелами, зокрема, літописом Самовидця. Поруч розташовані цікаві історичні документи: складена французьким інженером Бопланом карта України І-ї половини ХVІІ ст. та підписи гетьманів України.

Куліш був першим біографом Миколи Гоголя. Він ретельно розбирав його рукописи, зустрічався з тими людьми, які особисто були знайомі з Гоголем. Куліш видав 6 томів спадщини Миколи Гоголя.

Найбільшим своїм творчим успіхом Пантелеймон Куліш вважав двотомну збірку фольклорно – історичних і етнографічних матеріалів "Записки о Южной Руси". З'явилась вона в Петербурзі у
1856 -1857 рр. і викликала подив та захоплення. Збірка була написана "кулішівкою" – віднайденим Кулішем фонетичним правописом.

Особливою заслугою П. Куліша є створення оригінального українського правопису "кулішівка", або "система Куліша", що попри низку внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.

Ці творчі напрацювання також знайшли відображення в експозиції музею.

На особливу увагу заслуговують "Скарби Кулішевого поля", віднайдені місцевими археологами у 2009 році на місці колишнього Кулішевого хутора (Гуків хутір). Це мідний натільний хрест, монети, найстаріша з яких випущена у 1719 році – за 100 років до народження
Куліша, фрагменти посуду і речей домашнього вжитку.

Викликає зацікавлення і фотоекспозиція про Ганнину Пустинь – родовий маєток дружини Куліша (Борзнянський район Чернігівської області). Є фото відреставрованого будинку та могил. Скульптури Куліша та його дружини, а також альтанка з'явилися лише нещодавно, після реставрації.

Фольклорно – етнографічну діяльність Пантелеймона Куліша розкриває етнографічний куточок з предметами давнього українського побуту. У колекції музею зберігаються старовинні меблі, посуд та предмети вжитку ХІХ ст., унікальні рушники та жіночий одяг кінця ХVІІІ– поч. ХІХ ст., дзеркало та годинник кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст.

Гордість експозиції – рушник, вишитий Ганною Барвінок (дружиною П. Куліша), та подарований шосткинському музею її правнуком Григорієм Кудравцем.

Викликають захоплення картини місцевих художників: ілюстрації до творів Пантелеймона Куліша, його портрети, живописні краєвиди Гукова хутора – малої батьківщини Пантелеймона Куліша.

Розвиток сучасних технологій потребує інноваційного підходу до оформлення музейного простору. Оживити історію, поєднати минуле з сучасними технологіями - саме так вирішили вшанувати П. Куліша керівництво міста разом з айтішниками коворкінг-центру, який працює на базі Шосткинської бібліотеки. Так і з'явилася унікальна цифрова кімната Digital Art.

В інтерактивній формі з 5-ти мультимедійних проєкторів виводяться на стіни і підлогу тематичні зображення. Завдяки цьому відвідувачі можуть взаємодіяти і керувати елементами віртуальної реальності.

Одну з кімнат музею оновлено і стилізовано під робочий кабінет письменника. Автентичні елементи інтер'єру, фотозона зі старовинним вбранням викликає бажання на деякий час з реального часу потрапити до минулого, побачити й відчути атмосферу епохи Куліша.

Щороку музей відвідує понад 1500 чоловік. Мовою рідною, англійською, німецькою, російською, болгарською, арабською освідчуються в любові до Куліша та залишають свої враження в Книзі відгуків музею. А бібліотекарям висловлюють велику вдячність за збереження та відродження духовної спадщини визначного державника.

Ми пишаємось тим, що в різні часи його гостями були видатні особистості сучасності. Свої побажання в книзі відгуків музею залишили Лауреат Шевченківської премії, академік Анатолій Погрібний, академік НАН України Юрій Шемшученко, професор Гарвардського університету (США) Григорій Грабович, літературознавець Олесь Федорук, академік, народний художник України Анатолій Мельник, Герой України, поет Іван Драч, наукові співробітники інституту ім. Т. Шевченка НАН України та державних університетів України, гості з Болгарії, Німеччини, Єгипту. Гостями музею були й сучасні українські письменники і поети: Брати Капранови, Макс Кідрук, Михайло Шевченко, Олександр Шугай, Петро Засенко та багато інших.